На перший погляд, ми живемо у раціональному світі, де з дитинства вчимося точності суджень та прагматичній поведінці, а з міфами зустрічаємося лише у мультфільмах або під час прибирання книжкових полиць. Та це лише на перший погляд.
Міф існував щонайменше за 60 тис. років до винайдення логіки, і люди як вид разів у 25 довше жили із міфологічним світоглядом, ніж з науковим. Все вказує на те, що міф історично був першим способом пояснення світу – ще до того, як ми навчилися проводити експерименти, вигадали науку та теорію аргументації.
Міф – це жодних доказів, жодної боротьби за аудиторію, жодного розділення на тих, хто має рацію, і тих, хто неправий. Всі охочі можуть прийняти цю картину, а скептики її взагалі не бачать, бо щойно застосовують до неї раціональну перевірку, вона перестає працювати. Фетишизм у стратегії Apple
Якщо послухати презентації Стіва Джобса, то стає зрозуміло. Він продавав не залізо, а ідею чи, краще сказати, story. Надкушене яблуко на девайсі означає дещо більше, ніж просто хороший телефон чи комп’ютер. Для мільйонів покупців по всьому світу це означає статус, якість, приналежність до певної групи людей. Якщо почитати маркетингові дослідження, то успіх Apple криється у майже фанатичній вірі у винятковість та особливість продукту, а не в його характеристиках.
Це перегукується з одним із найбільш стародавніх міфологічних вірувань – фетишизмом. Йдеться про почитання предметів неживої природи – фетишів, які нібито наділені особливими силою та якостями.Маркетингова стратегія Apple влучно апелює до стародавньої звички нашої психіки надавати речам більшого значення, ніж вони об’єктивно мають. І це зовсім не логіка, а суто первісне мислення.
Анімізм PokemonGo
Дуже схожі на міфологічне мислення речі ми бачимо в іншому високотехнологічному продукті сучасності – грі з використанням доповненої реальності PokemonGo, яка вийшла у мережу в 2016 році.
Гра полягає у відловлюванні у реальному просторі (через камеру смарфтона) цифрових мультяшнихперсонажів – покемонів. Будь-яка людина в будь-якому куточку світу може бачити і ловити їх через свій телефон із підключенням до геолокації. Відловленихпокемонів гравці потім використовують для влаштування віртуальних битв.
Що ж знайшли у цій грі сотні мільйонів людей? Відповідь – типовий анімізм, первісна віра в те, що світ навколо нас одухотворений і населений невидимими сутностями і що за певної послідовності дій цих духів можна побачити і взаємодіяти з ними.
Реальність саме така. В ній намішано міфологічного та логічного, і в глобальній конкуренції, в політиці та технологіях перемагатиме той, хто розуміє ці нюанси і вміє з ними працювати. Міф – це не казка, а дуже серйозна історія.